Купатися чи не купатися

Перед нападом Росії в новинах розповіли про покращення законодавства у сусідів:

Пам’ятаю жарти української спільноти щодо цих нововведень. І от прийшло розуміння: все це - для українців а не для внутрішнього росіянина.

масові поховання від братів

Себто варіантів після нападу Росії залишилось аж цілих два: бігти або битись. Так склалось історично - росіяне зупиняються там, де отримують на горіхи.

І автомат доводиться брати до рук у 21у сторіччі - захищатись від носіїв культури з чарівними Достоєвським, Толстим, балєтом і матрьошками з балалайками.

Варіант від західних політиків “здати міста/території, аби уникнути жертв” - не варіант: за таких умов жертв буде більше, бо Росія не збирається залишати українців живими. Варто тільки послухати заяви російських політиків про: вирішення українського питання (Путін) або доробити за дідами Рогозіна.

Ідея мого походу в ТРО була така: поки є потреба - в “казармі” зі зброєю. Можливо, це дасть зайвих 20 хвилин моїй родині - переїхати ті мости через Дніпро.

Немає потреби - здав зброю, поїхав додому писати код. Але, несподіванно, став мобілізованим, що добровільно з’явився в центр комплектування бла-бла-бла.

І все б нічого в цій армії - але тупішаєш прямо на очах. Дивно, як цивільні особи, зібрані в умовній “армії” почали стрімко брати від тієї “армії” найгірше. Може варто в назві що виправити ;-) ?

Tags:

Categories:

Updated: