три місяці на ktm adventure асфальтом

Покатався по місту на Ktm 390 adventure протягом трьох місяців.

Витрата пального від 3.2 літри на сотню до 3.5 за компом. Залежить від кількості заторів по дорозі і як сильно відкручувати ручку газу.

Якщо міряти по чекам то витрата ближче до 3.8 на сотню. І це я тошню і не газую шопопало, чесно-чесно.

Читав в оглядах, що якщо розкрутити двигун то після 6к обертів в ньому прокидається звір. Не впевнений що звір - так, звірятко. В порівнянні з 650 versys 2007го індійські 350 кубиків 2020го їдуть рівно в два рази повільніше. Дива не відбулось. Додатково зазначу що на versys не пам’ятаю жодної цятки іржі, а adventure вже через 6 років йшов в комплекті з рудими відмітками в місцях з’єднання шматків рами між собою.

Мотоцикл має право на життя в місті як на мене. Сила його не в тому, щоб обігнати всіх на світлофорі а в тому, щоб тягнути від світлофора до світлофора свої 75 км/год рівно-рівно. Або не 75 а 45.

Історії про вібрації, від яких затікають ноги у індусів, не знайшли підтвердження на щастя. Хоча попередній власник і показав пластиковий обвіс, який потихеньку відвалюється від заліза.

Їхав з пасажиром. Не старався всіх обігнати - тому не відчув значного уповільнення. 100+80 людей впевнено тягнув 175 кілограмовий мотоцикл по рівному. Навіть вібрації здались трохи меншими, може дарма я не їм після 19:00? ;-)

Купівлею задоволений, транспортну проблему в м. Києві ktm 390 adventure вирішує впевнено.